Danylo Vynarykov Ensemble with Friends

Текст українською

Український джаз ніколи не розвивався в одному руслі. Кожне місто — це як відділений осередок, що незалежно і роками просуває свою тему. Приємно спостерігати за тим, як ця розбіжність ідей дедалі ширшає і збагачується образами, якими їх можна було б описати.

Так сталося і з дніпровським джазом: його характер — це меланхолійність, навіяна блуканнями монолітним містом. Саксофоніст Данило Винариков — один з учасників складу Dark Side Trio, що у своїй музиці цей характер незмінно утримує. Свій альбом Industrial Song він записав з тим самим посилом, разом із Dark Side Trio, проте дещо розширеним. Окрім постійних музикантів, — піаніста Михайла Лишенка, барабанщика Дмитра Литвиненка й Данила Винарикова — до запису долучилися басист Сергій Артемов, трубач Яків Цвєтінський та гітарист Костянтин Івчук. Отже, склад отримав назву Danylo Vinarikov Ensemble with Friends.

Одна лише назва Industrial Song говорить про своєрідний виклик оточенню. Часом видавалося, ніби це виклик композиції також — характер музики залишився “дарксайдівським”, проте структура стає складнішою й вагомішою з появою нових інструментів, поліфонічності та виразного контрапункту. На виклик схожі також напористі теми в унісон й двохголоссям — у “Industrial Song”, “Presence”, “Haiku” й “Anthem” вони ще й супроводжуються грубуватим рифом на басі або фортепіано. Труба Цвєтінського надає цій різкості поетичної мелодики, схожої на манеру Амброуза Акінмусірі чи Кенні Уіллера.

У композиціях часто з’являється образ міста (як однойменна “Industrial Song”, “Zeppelinstrasse” та “Ghost City”) або ж відчуття загубленості — не виключено, що в тому ж місті — й спроб це прийняти для себе. Схоже, саме про це “Anabiosis” і “Zeppelinstrasse”, що сконцентрували в собі основну невагомість альбому.
“Anabiosis” починається з інтро саксофону й ледь чутних відголосків тарілок, а згодом мінімалістична тема, що непомітно переходить у таке ж холодно-розважливе соло фортепіано. З появою гітари цей настрій розвивається ще далі — залишається лише один акорд, Івчук починає з протяжних акордів на педалі гучності й продовжує несподівано обривчастими фразами, що, зрештою, дуже характерно для його манери. Фінальна тема лише підсумовує зігране — й так само непомітно.
Це вдалий перехід до спокійної оди Франкфурту, — “Zeppelinstrasse” — де над повітряною мелодією фортепіано Винариков грає тему в унісон з басом. З початком соло з’являються барабани, і цей склад вже не змінюється до кінця композиції.

“Anthem”, певно, багато значить для її автора. Здається, ніби вона символізує етап, коли вже перестаєш дивуватися складній ситуації й починаєш твердо відстоювати своє бачення її розв’язання, тримаючи в пам’яті важкі переживання. Вона патетична і дуже споглядальна — форма частин майже не змінюється, і вона підпорядкована контрапункту фортепіано й трансовому ритму барабанів. І знову поетика труби робить своє, створюючи красивий героїчний образ.
Музика завжди потребує історії за собою. Якщо слухач ще й знаходить у музиці свою власну, то ця музика завжди буде цінною та потрібною. Альбом Industrial Song — це ніби етнічний код, що може бути зрозумілий українській ментальності; слухаючи його, в уяві відтворюється безліч буденних сцен, які постійно бачимо перед собою. Тому ця музика чудово підходить для того, щоб дивитися на місто, сіре й кольорове, спостерігати за його змінами і тим, як це впливає на нас.

Texte en français

Le jazz ukrainien ne s’est pas développé dans une seule direction. Chaque ville est une entité distincte qui promeut ses idées de manière individuelle depuis des années. C’est un plaisir d’assister à la croissance de ces idées divergentes, qui s’enrichissent des images qui les décrivent.
C’est ce qui s’est passé avec le jazz de Dnipro: son caractère est mélancolique, inspiré par la déambulation dans la ville monolithique. Le saxophoniste Danylo Vinarikov est membre du Dark Side Trio, qui intègre systématiquement ce thème dans sa musique. Vinarikov, ainsi que les membres habituels, le pianiste Mykhailo Lyshenko et le batteur Dmytro Lytvynenko, ont enregistré leur album Industrial Song avec le Dark Side Trio, mais sous une forme élargie. Le bassiste Serhiy Artemov, le trompettiste Yakiv Tsvietinskyi et le guitariste Kostiantyn Ivchuk rejoignent le groupe. Le groupe est alors baptisé Danylo Vinarikov Ensemble with Friends.

Le nom Industrial Song suggère à lui seul un certain sentiment de défi. L’essence de la musique conserve son aura “Darkside”, mais le modèle progresse et devient plus élaboré et plus robuste grâce à l’arrivée d’instruments nouveaux, de la polyphonie et d’un contrepoint expressif. Les puissantes mélodies interprétées à l’unisson et à deux voix semblent poser un défi, car elles sont complétées dans « Industrial Song », « Presence », « Haiku » et « Anthem » par une basse robuste ou un riff de piano. La trompette de Tsvietinskyi ajoute une mélodie poétique à cette sévérité, proche des styles d’Ambrose Akinmusire ou de Kenny Wheeler.

Les compositions présentent souvent l’image d’une ville (comme l’éponyme « Industrial Song », « Zeppelinstrasse » et « Ghost City ») ou le sentiment d’être perdu - peut-être dans la même ville - et d’essayer de l’accepter pour soi-même. Il semble que ce soit exactement ce dont parlent « Anabiosis » et « Zeppelinstrasse », qui concentrent l’essentiel de l’apesanteur de l’album.

« Anabiosis » commence par une intro au saxophone et des échos de cymbales à peine audibles, suivis d’un thème minimaliste qui se transforme imperceptiblement en un solo de piano tout aussi froid et calculateur. Avec l’apparition de la guitare, cette ambiance se développe encore plus - avec un seul accord restant, Ivchuk commence par de longs accords sur la pédale de volume et continue avec des phrases abruptes et inattendues, ce qui, après tout, est très typique de son style. Le thème final ne fait que résumer ce qui a été joué - et tout aussi discrètement.

C’est une transition réussie vers une ode calme à la ville de Francfort, « Zeppelinstrasse », où Vinarikov joue le thème à l’unisson avec la basse sur une mélodie de piano aérienne. Au début du solo, la batterie apparaît, et cette composition ne change pas jusqu’à la fin.
« Anthem » signifie probablement beaucoup pour son auteur. Il semble qu’il symbolise le moment où l’on cesse d’être surpris par une situation difficile et où l’on commence à défendre vigoureusement sa vision des choses, tout en gardant en mémoire les expériences passées. Le morceau est passionné et très contemplatif - la forme des parties ne change pratiquement pas, et il est subordonné au contrepoint du piano et au rythme de transe de la batterie. Une fois de plus, la poétique de la trompette fait son travail, créant une superbe image épique.

La musique a toujours besoin d’une histoire. Si l’auditeur y découvre la sienne, alors cette musique sera toujours précieuse et utile. L’album Industrial Song est comme un code ethnique qui peut être compris par la mentalité ukrainienne ; en l’écoutant, nous pouvons recréer dans notre imagination de nombreuses scènes quotidiennes que nous voyons constamment devant nous. C’est pourquoi cette musique est parfaite pour regarder la ville, grise et colorée, observer ses changements et la façon dont ils nous affectent.